Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
метикувати — розм. (мати здатність міркувати), думати, мізкувати, мудрувати, кумекати, микитити … Словник синонімів української мови
метикувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
зметикувати — у/ю, у/єш, перех. і без додатка, розм. Док. до метикувати … Український тлумачний словник
микитити — и/чу, и/тиш, недок., розм. Міркувати; метикувати … Український тлумачний словник
пометикувати — у/ю, у/єш, док., перех. і неперех., розм. Метикувати якийсь час … Український тлумачний словник
мітикувати — Мітикувати: втихомирювати, заспокоювати, лагодити [IV] міркувати [51] міркувати, метикувати [52] … Толковый украинский словарь
думати — I (що, про кого що й без додатка бути зайнятим думками про когось щось, мати свою думку про кого / що н.), гадати, мати на думці (що), мати гадку (про кого що), помишляти, мислити; міркувати, розмірковувати, розміркувати, роздумувати, розгадувати … Словник синонімів української мови
розуміти — I 1) (бути здатним правильно оцінювати, осягати розумом що н.), тямити, розбирати, мізкувати, міркувати, петрати, прибирати, кмі[е]тити 2) (по якому, з якої володіти якою н. мовою, бути у змозі сприймати зміст висловленого нерідною мовою), тямити … Словник синонімів української мови
розумітися — (на чому, у чому бути обізнаним у чому н., мати знання, досвід у якій н. галузі), розбиратися, розуміти, тямити, знатися (на чому), петрати (у чому й без додатка), кумекати (у чому), тямитися (на чому), метикувати (у чому), шурупати … Словник синонімів української мови
виметикувати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
